Високопільський Район

Загальна  характеристика  професії

Виховання — процес вічний і в перших же літописах є згадки про нього. Спочатку професії вихователя дитячого саду не існувало як такій. Її розвиток припав на період популяризації нового виду виховання дітей дошкільного віку, що протистояв приватному, домашньому навчанню під наглядом гувернера. У Древній Греції вихованням дітей займався раб, що згодом переросло в окрему професію домашнього вихователя і відносно відповідало сучасному представленню вихователя дитячого саду. Народилася дитина - яка радість, яка відповідальність у сім'ї. Ця ма­ленька істота приковує до себе увагу всіх дорослих у родині. Спеціаліст повинен знати: Характеристика процесу праці Згідно з програмою виховання "Дитина", якої дотримуються в усіх дошкільних установах різних форм власності, вихователь проводить з дітьми заняття з урахуванням особливостей віку дітей:
Вихователь повинен мати знання по педагогіці, психології, основам безпеки життєдіяльності, наданню першої допомоги, етиці і естетиці, змісту і принципам організації дошкільного виховання. Виходячи з того факту, що вихователь дитячого саду повинен навчити дитину основним принципам навколишнього світу, його особа повинна відрізнятися завидною бездоганністю. Вченість і ерудиція допоможуть створити зразок для наслідування для своїх маленьких підопічних. Терпіння, усидливість, вимогливість і творчий підхід - це ті якості, які сприяють досягненню кращого результату і при цьому закріплюють позитивний образ вихователя у свідомості дитини.

Антисфен — видатний грецький філософ ще до нової ери відповідав безтурботним батькам, що не виховували, а розбещували і не в міру пестили своїх нащадків: "Не, таке життя даєте дітям наших ворогів".

Історія педагогіки сягає у давнину, і могутня Київська Русь стала осередком розвитку науки і культури, насамперед, педа­гогічної.

Вже в XIV — XV століттях ми можемо познайомитися з прогресивними поглядами Максима Грека, Симеона Полоцького, Єпіфанія Премудрого на процеси виховання і навчання підрос­таючого покоління.

Перші вчителі-вихователі з'являються в братських школах і Києво-Могилянській Колегії.

В Європі починаючи з XVI століття питанням педагогіки присвячуються видатні твори вчених, зокрема Яна Амоса Коменського (1592-1670) "Велика дидактика", "Материнська шко­ла", "Видимий світ у малюнках", які й досі не втратили акту­альності.

Швейцарський вчений Й.Г. Песталоині (1746-1827р.) присвя­тив питанням всебічного розвитку малюків свої твори "Кни­га матерів" та "Як Гертруда вчить своїх дітей".

Р. Оуен організовує в Нью-Ленарку у 1802 р. перший в світі заклад на громадських засадах для виховання дітей бідних ро­бітників.

Назва "Дитячий садок" з'являється в Німеччині в 1837 році, коли Ф. Фребель відкрив заклад для виховання дітей робітників, і вихователів він почав називати "садівниками" і "садівницями". Великий вклад у справу дитячого виховання внесла відомий український вчений-педагог Софія Русова (1856-1940), яка з сес­трою Марією в Києві відкриває перший дитячий садок. С. Ру­сова є засновницею народного, національного виховання, яке, підкріплене основними положеннями всебічного виховання дитини, стає основою педагогічної науки в Україні. С. Русова засновує український педагогічний   журнал   "Світло".

Вихователь має такі функціональні обов'язки:

1.                     Організовує і проводить виховну і навчальну роботу з дітьми дошкіль­ного віку в дошкільних закладах різних типів та форм власності, використо­вуючи сучасні форми та методи.

2.                     Забезпечує всебічний розвиток дітей шляхом колективної та індивіду­альної роботи відповідно до потреб суспільства.

3.                     Надає методичну допомогу батькам у сімейному вихованні дітей.

4.                     Забезпечує єдність та взаємозв'язок суспільного та сімейного вихо­вання.

5.                     Забезпечує санітарно-гігієнічні умови перебування дітей у дошкільному закладі.

6.                     Здійснює роботу щодо планування, ведення відповідної документації, обміну досвідом і контролю проведеної роботи.

7.                     Вивчає дитячий колектив, визначає шляхи його оптимального розвит­ку, враховуючи індивідуальні особливості дітей дошкільного віку.

За класифікацією Р.Д. Каверіної, виділяють 2 різновиди діяльності:

а)викладачі і вчителі;

б)вихователі.

Для першої групи характерні найбільш значимі гностичні конструктивні цілі, для другої - організаційні та комунікативні.

Професії різні, але є загальні особливості, якими повинен володіти спеціаліст, вибираючи професію типу "людина — людина", пов'язану без­посередньо із спілкуванням з людьми. Необхідною умовою діяльності є наявність комунікативних здібностей і вміння тактовно, терпляче налагод­жувати дружні стосунки з педагогічним колективом і вихованцями, вільне володіння мовою, доброзичливість, витримка, стійке добре самопочуття. Якщо людина мовчазна, не вміє спілкуватися або, навпаки, дуже чутлива, емоційно неврівноважена, дратівлива і недоброзичлива, вона не зможе вільно оволодіти такою складною спеціальністю, де головне постійний контакт з людьми.

Специфіка фаху вихователя полягає і в тому, що він має справу не з дорослими людьми, а з малятами, які тільки відкривають для себе оточу­ючий світ: природу, людей і відносини між ними.

Малята тільки "відірвалися" від рідної матусі, тільки вийшли з люб­лячого кола сім'ї і їм треба всього навчитися і все опанувати, щоб увійти в складний навколишній світ.

Тому в діяльності вихователя виділяються такі основні функції, ви­ховна, навчальна та охорона здоров'я дитини.

Виховна функція полягає в тому, що в процесі занять, ігор вихова­тель формує всебічно розвинену особистість. Дошкільняти ще зовсім не пристосувалися до життя і не можуть формуватися без чутливого, ніжно­го, але й вимогливого вихователя.

Малята, як ніхто інший, наслідують дорослих, особливо вихователя. Тому він в усьому повинен бути для дітей взірцем дисциплінованості, аку­ратності, точності.

Професія вихователя потребує особливих вольових якостей. Та­ких, наприклад, як чесність і справедливість, вміння розуміти і вірно оці­нювати вчинки вихованців, швидко реагувати на непередбачені ситуації і згладжувати суперечки, що виникають; вміння підтримувати дружні сто­сунки з колегами і виховувати у дітей стійкі вольові риси та вміння нала­годжувати взаємостосунки.

Вихователь — перший кваліфікований дорослий у житті малюка, тому від його особистих рис і психологічних особливостей залежить подальше життя дитини.

Любов до дітей і лагідність у вихователя повинні співіснувати з ви­могливістю і дисципліною, лише так можна досягти успіху в процесі вихо­вання.

Педагогічна діяльність потребує й високої емоційної реакції вихо­вателя, яскраво, чутливо, радісно він повинен реагувати на усі події. Якщо вихователь неемоційний, з ним малюкам буде зовсім нецікаво! Весело, радісно проводити заняття, ігри — лише таке виховання дасть суттєвий результат.

Навчальна діяльність вихователя також має свої особливості і при­ходить не лише під час занять, які тривають від ЗО до 40 хвилин, але й в іграх, вправах, в процесі спілкування з дошкільнятами.

Тому у вихователя повинна бути добре розвинена увага: швидке пе­реключення від однієї дії до іншої, від вихованця до вихованця, щоб вміло організувати дітей. Крім того, він повинен вміти правильно її розподіляти.

Вихователю притаманні розвинене логічне мислення, чітке мовлення, спроможність донести до дітей обсяг знань і вмінь згідно з програмою виховання дошкільнят. Вихователь повинен бути ерудованою людиною, щоб задовольнити цікавість та бажання дитини все знати. Він повинен вміти малювати, співати, танцювати і бути цікавим на заняттях і під час ігор.

Особливу увагу треба приділити охороні здоров'я дитини. Вихова­тель повинен проводити цілий комплекс загартовуючих процедур з дітьми, щоб вони підростали здоровими.

Здобувши професійну освіту, вихователь дитячого садка по­винен постійно підвищувати свою кваліфікацію, бо професія педа­гога потребує постійного професійного росту. Педагог повинен бути в курсі справи суспільного життя держави, знати основні законо­давчі акти уряду,

Однією із форм підвищення кваліфікації вихователя є участь в роботі педагогічної ради, де кожен вихователь повинен звітува­ти про обсяг проведеної з групою вихованців роботи, підсумовує досягнення і здобутки, обмінюється досвідом роботи з колегами.

Відомо, що як би добре не навчався вихователь, здібності у різних людей зовсім різні. Тому один вихователь співає, "як Діана Петриненко", але конструює тільки те, що є у програмі "Дитина", Інший, навпаки, не тільки знає, що таке конструювання з паперу "Ори-гамі", але й вишиває гладдю, малює і випилює лобзиком з хлопчаками, може звести цілу цегляну будівлю.

Є вихователі, що свій садок перетворюють у казкове містечко, де замість звичних бесідок для прогулянок - хатинки Вінні Пуха та Кролика, казкові кораблики або "Паровозик з Ромашкова". Та хіба дитячий садок може бути просто приміщенням? Це ж повинен бути справжній дивної краси садочок, де гірлянди з живих троянд, посаджених дітками і вихова­телем, переплітаються з білосніжними лілеями і голубими акваріумами. Дитячий садок руками працьовитих вихователів повинен перетворитися на добрий дім дитинства, де діти з ранку до повернення батьків з роботи не тільки сплять, їдять і гуляють, а спілкуються один з одним, обмінюються думками, вчаться виконувати загальні обов'язки і допомагати один одному.

У садку формується перший в житті дитини колектив, в якому вона або стане лідером, або не зможе знайти своє місце. Це значною мірою залежить від вихователя.

Зміни яких зазнала професія

Соціально-економічне значення професії

Звісно, перший, найліпший, найприродніший вихователь дитини  рідна матуся.

Мати,  яка любить  і пестить мале ще до народження, сподівається, що її дитина виросте і буде здорова, і розумна,  і добра … і ой, яка ще дитина – ну така … якої ніколи не бачили на цій Землі!

Батьківська любов необхідна, але чи вона така об’єктивна і справедлива, чи всі «засліплені» любов'ю батьки зможуть дати дитині все те, що їй потрібно, щоб увійти у складний, не завжди добрий світ і вирости міцною духовно і фізично для довгого та цікавого життя?

Чи не опиниться мати у ситуації, коли вона принесла, як у відомій притчі, до мудреця годовалу дитину і запитала: "А коли ж треба розпочинати її виховувати?" А мудрець відповів, що мати спізнилася щонайменше на цілий рік ...

Так що це за таке складне питання — виховання? І коли їм треба займатися, і хто це такий — вихователь?

Вихователь — спеціаліст, який отримав професійну ос­віту або в педагогічному училищі або в педагогічному інсти­туті і має спеціальні, базові знання з

v     дошкільної педагогіки,

v     психології дітей дошкільного віку,

v     різних методик виховання.

Дипломований спеціаліст може працювати в установах різних форм власності на посаді вихователя дитячих дошкільних закладів — ясел та садків, дитячих дошкільних будинків та інтернатів для сиріт та напівсиріт, у приватних освітніх установах (садках-ліцеях для дошкільнят, приватних пансі­онах), або вихователем дошкільнят у сім'ях, виконуючи роль гувернера.

Вихователь дитячого саду займається організацією усебічного розвитку дитини, приділяючи увагу в рівній мірі фізичній, психологічній і моральній стороні становлення особи. Готуючи дітей до школи, вихователь прагне закласти елементарні навички і уміння писати, вважати, малювати, співати. Саме у цьому віці важливим завданням вихователя дитячого саду стає уміння розгледіти приховані таланти дитини і повідомити про них батькам. Важливим також являється прищепити вірне відношення до праці, навчити принципам спілкування, розвивати такт, чуйність і здатність до співпереживання.

Основний зміст фундаментальних обов’язків працівника

v     психолого-педагогічні особливості дітей дошкільного віку;

v     основи педагогічної науки в цілому та педагогіки дітей дошкільного віку зокрема;

v     основи психології дітей дошкільного віку;

v     основи валеології та медичних знань;

v     основи методики розвитку мови та навчання грамотності;

v     основи методики ознайомлення дітей дошкільного віку з природою;

v     основи методики образотворчої діяльності;

v     основи методики формування елементарних математичних уявлень;

v     основи дитячої літератури;

v     основи фізичного виховання;

v     основи медичного виховання;

v     основи законодавства України в галузі освіти і виховання дітей.

Спеціаліст повинен вміти:

·                організовувати і проводити виховну і навчальну роботу з дітьми дошкільного віку, використовуючи сучасні форми і методики;

·                забезпечувати різнобічний розвиток вихованців шляхом колективної та індивідуальної роботи;

·                допомагати батькам у сімейному вихованні дошкільнят;

·                забезпечувати належні санітарно-гігієнічні умови перебування дітей і запобігати травматизму;

·                планувати, вести відповідну документацію, вміти контролювати проведену роботу.

Вихователь займається виховною роботою: проводить заняття, ігри і в цілому організовує перебування дітей в дитячому саду.

Дошкільних вихователів найчастіше називають виховательками.

Чоловіки дошкільними вихователями зазвичай не працюють, а якщо таке і трапляється, то це неодмінно стає сенсацією, про що обов'язково пишуть місцеві газети і навіть знімають сюжети для теленовин.

У дитячий сад ходять діти у віці з 3 до 7 років.

Дошкільний вік ділиться на три періоди:

1.                     молодший дошкільний вік - від 3 до 4 років;

2.                     середній дошкільний вік - від 4 до 5 років;

3.                     старший дошкільний вік - від 5 до 7лет.

Кожен вік вимагає особливого підходу, виховних і повчальних методик. Але в цілому можна сказати, що гра для будь-якого детсадника - головна справа. Тому вихователі у своїй роботі використовують багато ігрових прийомів. Навіть у повчальних заняттях використовуються дидактичні ігри - вони краще утримують увагу дітей і допомагають їм засвоювати матеріал непомітно для самих себе.

У програму дитячого саду входить заняття по розвитку мови дітей, по математиці, музиці, фізкультурі. Також дітей знайомлять з творами дитячих письменників, учать малювати ліпити, прищеплюють їм початкові трудові навички. Велика увага приділяється знайомству з природою, навколишнім світом.

І звичайно, важливе місце займає моральне виховання і соціалізація дитини : в дитячому саду він вчиться взаємодіяти з однолітками і дорослими, отримує навички життя в суспільстві.

Вихователь - керівник усіх цих процесів, і дуже багато що залежить від його особи і умінь.

Важливо! Вихователь відповідає не лише за якість педагогічної роботи, але і за життя і здоров'я дітей.

Зазвичай вихователька веде одну групу дітей, починаючи з молодшого віку до самого їх випуску з дитячого саду.

Вихователі групи працюють в парі, змінюючи один одного по графіку: хтось працює з ранку, хтось - в другій половині дня, і навпаки.

Методичну допомогу вихователям надають методисти - педагоги з вищою освітою.

Працює в дитячому саду: в групі, спортзалі, також на повітрі, на території для прогулянки. Робочі місця є в дитячих дошкільних установах, розвиваючих центрах, приватних дитячих садах.

Можливості для кар'єрного зростання невеликі: підвищення рівня освіти, накопичення стажу роботи відбиваються на рівні прибутків, проте ще не забезпечують просування по службових сходах.

Є шанс коли-небудь зайняти місце завідувача дитячим садом або стати чиновником органів управління освітою. Можна зайнятися підприємництвом, наприклад, створивши приватний дитячий сад або розвиваючий центр.

Засоби виробництва

♦   з розвитку мови (рідної та за вибором);

♦   з формування елементарних математичних уявлень;

♦   музичні (під керуванням фахівця - музичного керівника);

♦   образотворчої діяльності: малювання, ліплення, виготовлення аплікацій, конструювання;

♦   фізичне (під керуванням фахівця - фізкультурника).

В різних садках або дошкільних устано­вах, що мають відповідні умови, є фахівці, які професійно вчать дітей іноземним мовам, співам, танцям, мистецтву.

Вихователь дитячого садка повинен воло­діти різними методиками, щоб передати всі необхідні знання, вміння та навички дітям.

В роботі вихователь весь час спілкується з дітьми і застосовує різні види діяльності: гру, як основу розвитку дитини, бесіди, спо­стереження. В своїй роботі використовує дуже багато посібників, обладнання, матері­алів та літератури.

Так, для проведення занять потрібні: меблі, підібрані за віком та зростом дитини; зоши­ти, альбоми, аркуші паперу для малювання, ножиці, клей для виготовлення аплікацій та конструювання, пензлі, фарби; акваріуми і рослини для ознайомлення з природою і догляду за ними; набори для ручної праці на діляночках, роздатковий матеріал.

Вихователь повинен добре знати і вико­ристовувати в своїй роботі дитячу літерату­ру: народні пісеньки, колискові, забави і каз­ки, вірші Т. Шевченка та /1. Глібова, І. Франка, М. Коцюбинського, наших славетних пись­менників ХІХ-ХХ ст; твори новітньої украї­нської літератури XX ст. — Н Забіли, О. Копиленка, Олеся Донченка, В. Сухомлинського, твори сучасних українських і російських письменників, видатних зарубіжних письмен­ників.

На кращих зразках світової літератури формуються у дітей глибокі почуття до ма­тері і родини, до рідної Батьківщини, відчут­тя краси природи, цікавість до справ людей, формуються кращі людські почуття: гідність, порядність, чесність, доброта.

В групі молодших дітей (до 3 років) вихо­ватель співає, танцює, стає співучасником всіх ігор, справ, бо діти вчаться спілкуватися і навчаються дружнім стосункам, вони у всьо­му покладаються на допомогу вихователя. А в групі старших дітей до (б років) вихователь тільки допомагає дітям розподілити ролі, знаряддя праці і спостерігає, як вихованці це зроблять самі, привчають дітей до само­стійності, Діти підготовчої групи самостійно думають і розв'язують поставлені нескладні завдання.

Ризиком професії може стати надмірна захопленість вихователя своєю справою. Причина цього полягає в самих дітях, проте не варто забувати, що педагогічна об'єктивність завжди повинна стояти на першому місці, відсовуючи суб'єктивні симпатії і прихильності на другий план. Ще однією трудністю є постійний самоконтроль і необхідність вдосконалення професійних навичок шляхом вивчення новітніх методик у вихованні дітей дошкільного віку.

Зв’язки з іншими професіями

Тип діяльності

Знати методики навчання і розвитку дітей, уміти організовувати їх пізнавальну діяльність.

Спеціальність можна отримати в педагогічному коледжі за фахом "Дошкільна освіта".

Зазвичай за час навчання людина освоює не лише професію вихователя, але і одну додаткову спеціалізацію на вибір: керівника образотворчої діяльності, фізичного виховання, логопеда, дитячого психолога, викладача англійської мови для дошкільників і т. д.

Для успішного оволодіння професією людина має бути уважною, відповідальною, чуйною, тактовною, товариською, терплячою, проявляти схильність до роботи з дітьми. Бажано мати хорошу пам'ять, увагу, високі комунікативні здібності.

Потрібні загальна культура. і ерудованість, грамотна і виразна мова, добре поставлений голос, уміння управляти колективом.

Також потрібні стресостійкість, уміння контролювати свою поведінку і емоції, міцна нервова система: робота вихователя хоча і не супроводжується підвищеними фізичними навантаженнями, проте протікає в умовах постійної психоемоційної напруги.

Можливі зміни у професійній діяльності

Тому майбутнє професії пов’язане з майбутнім людства.

Змінюються умови життя, а одже змінюється і саме підхід до виховання дітей. Тобто зі  зміною загальної системи освіти, організації роботи дошкільних закладів.

Останнім часом з'явилося багато приватних фірм, що готують вихователів або гувернерів для сімейного або приватного виховання, забезпечують випускників таких курсів роботою в Україні та за кордоном.

Спеціальність вихователя дитячого садка (ясел-садка) користується постійним попитом на ринку праці.

В державних навчальних закладах (педагогічному коледжі або училищі) навчання безкош­товне, студентам виплачується стипендія. Навчання здійснюється за денною, вечірньою та заочною формами. Але в зв'язку з новими умовами ринкових відносин денній формі надаєть­ся пріоритет, тому вечірня і заочна форми скорочуються.

По закінченні педагогічного навчального закладу випускник отримує після складання держав­них іспитів диплом про присвоєння кваліфікації спеціаліста або молодшого спеціаліста.